Дніпровський техніко-економічний ліцей 61 "ЕРУДИТ" Дніпровської міської ради
 
м. Дніпро

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

                                                                                                       УКРАЇНА

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 

ДЕПАРТАМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Комунальний заклад освіти   навчально-виховний комплекс № 61

 «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – техніко-економічний ліцей»

 

49033 м. Дніпро, вул. Єрмолової, буд.50 т.(0562)  763-60-87

[email protected]

 

 

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Комунального закладу освіти   навчально-виховного комплексу № 61

 «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – техніко-економічний ліцей»

Дніпровської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погоджено

На засіданні педагогічної ради

(протокол № 8-А від  25.03. 2021р.)

Голова педагогічної ради

Директор__________С.А. Гавриш


BCTУП

Головною метою освітньої діяльності Комунального закладу освіти навчально-виховного комплексу №61 "Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів - техніко-економічного ліцею" Дніпровської міської ради ставить головною метою освітньої діяльності всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Ця мета досягається за допомогою забезпечення високого рівня якості освіти.

Згідно з Законом України «Про освіту» якість освіти - це «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності — це «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечус здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 cтaттi 1).

Таким чином, якість освіти можна розлядати лише в нерозривній єдності якості процесу (діяльності) i якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) як невід’ємна складова якості освіти є в безпосередній залежності від якості освітнього середовища, а саме якісних i кількісних характеристик освітнього процесу, якості професійної компетентності вчителів та якості організаційно-управлінської компетентності.

Покликання Комунального закладу освіти навчально-виховного комплексу №61 “Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів - техніко-економічного ліцею” Дніпровської міської ради є формування всебічно розвиненої особистості, здатної до критичного мислення, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінити навколишній світ та навчатися впродовж життя.

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти формується на підставі вище зазначених факторів.

За допомогою такого стратегічного рішення закладу як запровадження внутрішньої системи забезпечення якості поліпшується її загальна дієвість та забезпечується міцна основа для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.

Положения про внутрішню систему забезпечення якості освіти  розроблено відповідно до вимог частини третьої cтaттi 41 Закону України «Про освіту», ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізаціі державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти.


 

 

Терміни та ïx визначення, що вживаються в Положенні

 

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат - оприлюднення (частково aбo повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Інструмент - засіб, спосіб для досягнення чогось.

Kpuтepiї - вимоги для визначення aбo оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої вироблясться оцінка).

Механізм - комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти - система послідовних i систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших cyб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму i причин відхилень від цілей.

Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.

Положення - локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Правило - вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання aбo оформлення чого-небудь.

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального a6o нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

 

 


 

Приципи розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 

  1. Дитиноцентризм. Дитина стоїть у центрі, а навколо неї  обертається вся педагогічна освіта.
  2. Автономія закладу освіти, яка має за мету підвищити рівень ефективності здійснення менеджменту закладу, підвищення якості надання освітніх послуг, підвищення їх якості через самостійність у виборі форм i методів навчання, визначення стратегії i напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.
  3. Цілісність системи управління якістю. Через тісний зв’язок між усіма компонентами діяльності закладу освіти не можна допускати зниження якості хоча б одного чинника: оптимального добору педагогічних кадрів, який мотивує освітнє середовище, використання освітніх технологій, які допомагають оволодіти ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Погіршення якості одного чинника призведе до зниження якості надання освітніх послуг вцілому.
  4. Постійне вдосконалення. Постійне вдосконалення освітнього й управлінського процесів сприятиме розвитку освітньої системи задля успіху кожного учня та країни в цілому.
  5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності є відкритою, адже на неї постійно впливають зовнішні чинники: засновник, місцева громада, освітня політика держави.
  6. Гнучкість i адаптивність. Сучасні тенденції розвитку сусіпльства значно впливають на систему освітньої діяльності, що потребує мобільності до змін.

 

Таким чином, якість освіти виражається у цілісності якості процесу (діяльності) i якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) підпорядковується якості освітнього середовища та є невід’ємною частиною якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти дозволяє керівництву Комунального закладу освіти навчально-виховного комплексу №61 “Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів - техніко-економічного ліцею” Дніпровської міської ради постійно забезпечувати постійне, систематичне, неухильне вдосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти, а, отже, досягнуги головної мети освітньої діяльності закладу.

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти в навчальному закладі містить:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм;

 

 

 

4

 

Напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ліцею:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

 

 

Складовими внутрішніх факторів забезпечення якості освіти в ліцеї є:

 

- якість основних умов освітнього процесу;

- якість реалізації освітнього процесу;

- якість результатів освітнього процесу.

 

Колегіальним органом управління навчального закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинно відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, адже це с пріоритет та спільна мета освітньої діяльності всіх її учасників.

 

Забезпечення якості освіти є багатокомпонентим i містить:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

- організацію освітнього процесу, яка відповідає сучасним тенденціям розвитку науки i освіти;

- контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

Внутрішня система забезпечення якості освіти спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.


 

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

 

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу ґрунтуються на наступних принципах:

  • принцип цілісності, тобто уніфікація впливу навчальної діяльності на учнів, підпорядкованість основній меті навчального процесу, забезпечення загального особистого розвитку, освіти та соціалізації, можливість жити в суспільстві, взаємодія з цивілізацією, прагнення до самовдосконалення  і  навчання впродовж  життя, готова  до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та  громадянської  активності;
  • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
  • принцип розвитку, заснований на змінах у внутрішньому та зовнішньому освітньому середовищі, поліпшенні якості освітнього процесу, аналізу ефективності освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, згідно з їхніми сьогоднішніми та майбутніми потребами у досягненні високої якості освітнього процесу;
  • принцип  прозорості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  відкритості процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

 

Основні завдання стратегії ліцею:

  • педагогіка партнерства;
  • орієнтація на учня;
  • сучасне освітнє середовище;
  • виховання на цінностях.

 

Основні процедури аналізу освітньої діяльності ліцею:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
  • контроль прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
  • розроблення рекомендацій щодо вдосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
  • здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
  • оцінка експертів щодо ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
  • вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних i негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
  • збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень;
  • аналіз результатів реалізації наказів i розпоряджень;
  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

 

Процедури та заходи, які забезпечує стратегія забезпечення якості освіти:

  • покращення планування освітньої діяльності;
  • поліпшення якості знань здобувачів освіти;
  • посилення кадрових ресурсів навчального закладу та підвищення кваліфікації педагогів;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організацїі освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
  • розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
  • забезпечення прозорості інформації про діяльність закладу;
  • створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

 

Основні напрями політики із забезпечення якості освіти в ліцеї:

  • якість освіти;
  • показник професійної компетентності педагогів i забезпечення ïx вмотивованості до покращення якості освітньої діяльності;
  • якість реалізації освітніх програм, поліпшення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення показників об'єктивності оцінювання.

 

Етапи менеджменту, які складають механізм функціонування системи забезпечення якості освіти ліцею:

  • планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; аналіз сильних сторін i проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів ïx реалізації);
  • організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодїі у процесі виконання завдань);
  • контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  • коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

 

Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

  • самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;
  • моніторинг  якості  освіти.

 

Функції самооцінювання

1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки i факторів впливу на динаміку.

2. Упорядкування інформації про стан i динаміку якості освітнього процесу.

3. Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об'еднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

 

Форми самооцінювання

1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, менеджера.

2. Внутрішня оцінка роботи керівниками            шкільних методичних об'єднань

3. Зовнішнє оцінювання освітньої діяльності.

 

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведения моніторингу визначаються планом роботи ліцею на кожен навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об'єкта вивчення, мети, критерій оцінювання, розробка інструментарію i механізму відстеження, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

 

Виконавці самооцінювання освітньої діяльності

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники шкільних методичних об'єднань, члени творчих гpyп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.

 

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

 

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

 

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками ліцею передбачає:

  • публікування посилань на джерела інформації при використанні ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства щодо авторського права i суміжних прав;
  • надання правдивої інформації про методики i результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об'єктивне оцінювання результатів навчання.

 

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • виключно самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації у разi використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право i суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень i джерела інформації.

 

Порушенням академічної доброчесності вважається використання в освітній діяльності:

 

  • академічного плагіату - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіату - оприлюднення (частково aбo повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обману - надання завідомо неправдивої інформаціі щодо власної освітньої (наукової, творчоі) діяльності чи організацїі освітнього процесу;
  • хабарництва - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального a6o нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ'єктивного оцінювання - свідомого завищення aбo заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

 

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має право на:

  • ознайомлення з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подання зауважень до них;
  • надання усних та письмових пояснень aбo відмову від надання будь-яких пояснень,  участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  • інформацію про дату, час i місце та присутність під час розгляду питания про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення ïї до академічної відповідальності;
  • оскарження рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляціїї, абo до суду.

 

Види академічної відповідальності педагогічних працівників ліцею за порушення академічної доброчесності:

  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Види академічної відповідальності здобувачів освіти ліцею за порушення академічної доброчесності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

 

Нормативна база:

Закон України «Про освіту» № 2145-УШ від 05.09.2017;

Закон України «Про загальну середню освіту»;

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-p;

Стандарт загальної середньої освіти;

Статут закладу загальної середньої освіти.


 

 

 

Критерії, правила i процедури оцінювання здобувачів освіти

 

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які розміщені на веб-сторінці ліцею, які виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

 

До ключових компетентностей належать:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3.  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  •  якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість  предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

 

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

  • повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
  • глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
  • гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
  • системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
  •  міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

 

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

  • Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти i науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;
  • Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011;
  • Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь i навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають лише вербальному, формувальному оцінюванню.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

•         усунення безсистемності в оцінюванні;

•         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

•         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестаціі, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Критерії   оцінювання    та   очікувані   результати    освітньої   діяльності    учнів  є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми педагог повинен ознайомити здобувачів із системою та критеріями її оцінювання.

 

Для врахування думки здобувачів щодо якості та об'ективності системи оцінювання проводяться щорічні анонімні анкетування учнів i

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати     оцінювання   здобувачів     освіти обговорюються         на        засіданні педагогічної ради школи.

 

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

 

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

  • ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
  • постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
  • налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
  • організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту” та листа МОН № 1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

 

 

 

 

Критерії оцінювання роботи вчителя

 

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої  категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою;

працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно

розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3. Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5.Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст  другої  категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

 

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

 3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з

батьками

 

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

           

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу VII Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2143-УШ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність   фаховості    вчителя    навчальній    дисципліні    визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту aбo про науковий ступінь, або про вчене звания, aбo науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації

 

Основними   критеріями   оцінювання  педагогічної  діяльності     педагогічних працівників є:

  • освітній рівень педагогічних працівників;
  • результати атестації;
  • систематичність підвищення кваліфікації;
  • наявність педагогічних звань, почесних нагород;
  • наявність            авторських    програм,        посібників,    методичних рекомендацій, статей тощо;
  • участь в експериментальній діяльності;
  • результати освітньої діяльності.

 

Критерії,       правила        i           процедури     оцінювання  управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

 

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням ïx кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організацїї освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості i вихованості випускників та підготовку ïx до життя в сучасних умовах;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів i форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
  • правильне   i      найбільш    ефективне    використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих улов для ïї поповнення;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

 

Критерії оцінювання управлінської діяльності:

  • створення безпечних і комфортних умов навчання і праці;
  • забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації;
  • забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору;
  • наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
  • створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
  • організація освітнього процесу на засадах людино- та дитиноцентризму;
  • ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
  • прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою;
  • формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

 

Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки У країни від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

 

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу містить стан реалізації його функцій менеджера, основних аспектів та видів діяльності, ступінь ïx впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепціі розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу i оцінки ефективності реалізації планів, проєктів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій в освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

 

Інформаційні системи для ефективного управління

 

Однією з умов розвитку освітньої діяльності є використання інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській та освітній діяльності.

Така діяльність проводиться у двох напрямах:

  • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;
  • комп'ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу cyб’єктів управління закладом на ycix рівнях.

Другий напрям — це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка i застосування електронного супроводу занять, тестових програмних засобів.

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реестрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направления документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

 

Безпекова складова закладу

 

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітне середовище закладу регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

 

Основними складовими безпечного освітнього середовища є:

  • безпечні й комфортні умови праці та навчання;
  • відсутність дискримінації та насильства;
  • створення мотивувального простору.

 

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

  • формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

впровадження демократичної культури, захист прав дитини i формування демократичних цінностей;

  • запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
  • формування у дітей i підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
  • запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
  • формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних оріентирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
  • профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
  • профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя,
  • збереження i зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
  • формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою ïx позитивної самореалізаціі, соціалізації;
  • розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів i батьків на засадах педагогіки партнерства.

 

Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

 

Публічність інформації про діяльність забезпечуеться згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

В закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт https://tel61.dnepredu.com

На офіційному сайті розміщуються інформація, якої вимагає стаття 30 Закону України «Про освіту»:

  • статут закладу освіти;
  • відомості про учнівське самоврядування;
  • кадровий склад закладу освіти;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі;
  • освітні програми;
  • матеріально-технічне забезпечення закладу;
  • результати моніторингу якості освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • річний звіт про діяльність закладу освіти, звіт директора.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація,   що       підлягає         оприлюдненню        на        офіційному    сайті

систематично оновлюється.

 

Вивчення та самооцінювання якості освіти

 

Функції самооцінювання

1. Надходження даних для порівняння, встановлення динамикі та факторів, які на неї впливають.

2. Упорядкування інформації про стаy i динаміку якості освітнього процесу.

3. Координація         діяльності      організаційних         структур        (шкільні         методичні

об'єднання, творчі групи), які задіяні у виконанні моніторингу.

 

Види самооцінювання

1. Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти. Моніторинг педагогічної діяльності.

2. Моніторинг за освітнім середовищем.

 

Форми самооцінювання

1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, менеджера.

2. Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об'єднань.

3. Зовнішнє оцінювання діяльності.

 

Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних i систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму i причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти поділяється на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться безпосередньо ліцеєм.

 

Завдання моніторингу:

1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в ліцеї.

2. Створення власної системи неперервного i тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

3. Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації учня.

4. Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти i педагогів.

5. Прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

 

Моніторинг  в  ліцеї  здійснюють:

  • директор  ліцею  та  його  заступники;
  • засновник;
  • органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 
  • органи  самоврядування,які    створюються  педагогічними  працівниками,  учнями    та батькам; 
  • громадськість.

 

Основними формами моніторингу є:

  • проведення підсумкових контрольних робіт;
  • участь  учнів  у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсів;
  • перевірка  документації;
  • опитування, анкетування;
  • відвідування уроків, заходів.

 

Критерії моніторингу:

  • об’єктивність;
  • систематичність;
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
  • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 

Очікувані результати:

  • отримання результатів стану освітнього процесу в ліцеї;
  • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

 

Підсумки моніторингу:

  • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
  • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
  • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань  вчителів, нарадах при директорі,  засіданнях педагогічної  ради.

  

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
  • контингент учнів;
  • психолого-соціологічний моніторинг;
  • результати навчання  учнів;
  • педагогічна діяльність;
  • управління ліцеєм;
  • освітнє середовище;
  • медичний моніторинг;
  • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • формування іміджу ліцею.

 

 

 

 

 

 

 

Заключні положення

 

Одним з найважливіших аспектів забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього   процесу,   що   дасть   можливість вносити певні зміни в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

  • цілеспрямованість та саморозвиток;
  • компетентність;
  • динамічність та самокритичність;
  • управлінська етика;
  • прогностичність та аналітичність;
  • креативність, здатність до інноваційного пошуку
  • здатність приймати свосчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем ïx впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне           планування   розвитку        закладу,          основане        на        висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формуеться на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу i оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

4. Реальне календарне планування враховуе yci напрямки діяльності школи та доводиться до відома ycix рівнів.

5. Забезпечення акмеологічного професійного розвитку вчителів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з 3MI тощо).

7. Створення повноцінних умов   функціонування закладу     (безпечні        та        гігієнічні).

8. Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

9. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

10. Забезпечення якості освіти через взаемодію всіх учасників освітнього процесу.

11. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

 

Результати моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі повинні мати стимулюючий характер для змін певної освітньої діяльності.

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти в ліцеї повинна бути об'єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

ДНУ ім. Олеся Гончара